Журі конкурсу «Радянське минуле: (пере)осмислення історії» завершило процес оцінки 292 конкурсних робіт, що були подані учасниками з усіх регіонів України.
Конкурс стартував у вересні минулого року і залучив близько 1500 молодих людей віком від 14 до 18 років. Молодь об’єднувалася в дослідницькі команди, під керівництвом вчителів-консультантів для проведення локальних досліджень українського радянського минулого.
Кожна команда подавала на конкурс свою роботу у довільному форматі – це міг бути як есей, так і комікс, онлайн квест чи виставка, яка обов’язково супроводжувалася спеціальним дослідницьким щоденником. Мета щоденника полягала у тому, щоб дати членам журі максимальне уявлення про процес роботи в команді, спосіб роботи з джерелами тощо.
Оцінювання робіт проходило у два етапи. На першому етапі команда професійних педагогів з Всеукраїнської асоціації вчителів історії та громадянознавства «Нова Доба» відібрала з 292 зареєстрованих для участі робіт – 36 подань.
Другий рівень оцінки передбачав рейтингування найкращих робіт. Члени журі, знані у світі професійні історики, уважно проаналізували роботи, відібрані на першому етапі, і розподілили їх між трьома призовими місцями. Журі відзначило ще 21 подання як такі, що мають великий потенціал і потребують заохочення; для них було створено 4 місце.
Результати конкурсу, а також і самі конкурсні роботи, можна знайти на офіційному сайті проєкту: http://competition.novadoba.org.ua/
Коментуючи процес оцінки, Наталя Шліхта з Києво-Могилянської академії – учасниця журі, відзначила: «Учасники конкурсу, обравши для презентації дуже конкретні історичні сюжети (від радянських новорічних іграшок і молодіжної моди до доль примусових переселенців і портретів добровільних виконавців Голодомору), не лише здійснили справжні міні дослідження, базуючись на опрацюванні історіографії і найрізноманітніших, доступних для них, джерел. Вони також спробували зробити з цього якісь ширші висновки, які стосуються як історії України, так і їхнього сприйняття цієї історії. І, що не менш важливо, вони ще й представили результати своїх досліджень у дуже привабливих форматах, популяризуючи їх серед своїх ровесників і не тільки».
Інший учасник процесу оцінки, дослідник історичної політики, Георгій Касьянов додає, що «переосмислення радянського періоду – є надзвичайно важливим з огляду на надмірну ідеологізацію і політизацію політики пам’яті в останні роки. Дуже важливо, що учні й вчителі мають можливість поглянути на складний, суперечливий період історії власної країни з позицій повсякденної історії, біографій, на рівні регіону чи малої Батьківщини. Не менш важливим є те, що проєкт дає можливість не відкидати досвід минулого на підставі ідеологічних упереджень чи політичної кон’юнктури, а поглянути на радянський період як на частину власної історії».
Доктор Ярослав Грицак, поруч із перевагами робіт, наголошує також і на мінусах: «за деякими проєктами проглядаються "вушка" вчителів й ідеологів – тому вони звучать дуже по-радянськи, так, як би їх організовували піонервожаті... Звідси багато пафосу і штучності, якої у дітей нема, але у яких дітей виховують. Треба особливо націлювати учнів й вчителів на розвиток смаку щодо історії: історія – це дуже жива наука, їй пафос і банальності чужі, бо тоді це вже не історія, і забронзований ідеологічний продукт».
Продовжуючи думку свого колеги, Тетяна Себта, дослідниця проблеми остарбайтерів, підкреслює, що конкурс був в першу чергу для школярів «і у них все ще попереду. Головне, що проводили вони свої дослідження з непідробною цікавістю, по-справжньому співпереживаючи своїм героям. Конкурс, як видно з робіт, про що навіть деякі учасники прямо писали, не просто збагатив знання учнів про певні історичні періоди, а змінив їхні погляди на історію як науку, а головне їхні уявлення про певні історичні події, до яких, як виявляється, можна доторкнутися, побачити і почути. Завдяки конкурсу для них відкрився зовсім інший світ, який повчає, спонукає думати, аналізувати і співпереживати. А це, безумовно, найкращий результат».
Оксана Кісь, експертка з гендерної історії, говорить, що «Закоріненість таких учнівських досліджень у локальні виміри радянського – в історії власних міст, громад, сіл і шкіл – дає змогу учням відчути минуле, якого вони не бачили і досвідчили, як свою історію – те, що має безпосередній стосунок до них самих через пережите їхніми рідними, сусідами, мешканцями їхніх міст і сіл. Таким чином минуле перестає бути чимось далеким і абстрактним – набуває цілком конкретних людських рис, «промовляє» до кожного. Те, що учні не лише виконували дослідження, розширюючи власні знання та здобуваючи нові навички, а й презентували результати свої проєктів у власних громадах – ще одна дуже цінна риса цього проєкту, бо в такий спосіб відновлюється діалог і порозуміння поколінь, які було штучно розірвано у радянський час. Для мене цей конкурс є не тільки і не стільки про дослідження історії, скільки про пізнання себе через пізнання минулого».
Враховуючи виклики пандемії та обмеження, запроваджені урядом, команда проєкту проведе церемонію нагородження для володарів першого місця у вересні 2020 року у Києві. Призери 2-4 місць отримають іменні сертифікати та подарунки поштою. Слідкувати за оновленнями можна на сторінці конкурсу в Фейсбук Радянське минуле. Переосмислення історії та на офіційному сайті www.competition.novadoba.org.ua
Конкурс Радянське минуле: (пере)осмислення історії є частиною міжнародного проєкту «Конкурс з історії у Білорусі, Грузії, Молдові та Україні ІІ», що виконується спільно DVV International в Україні та Всеукраїнською асоціацією «Нова Доба» за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Top
Print