Іноді трапляється так, що потреби найбільш вразливих груп населення ігноруються. Однією з найбільш «непомітних» груп людей в Україні є засуджені. При тому, що ці люди потребують підтримки на рівні держави для ресоціалізації у суспільстві, такі можливості для них не завжди існують. Ключовою потребою для адаптації цих людей у суспільстві після виходу із установ виконання покарання (далі – УВП) є навчання.
Поліпшення доступу до навчання вразливих груп людей є одним із пріоритетів DVV International. Адже система освіти в УВП ґрунтується на можливостях цих установ, їх матеріально-технічної бази, а не на реальних потребах засуджених та вимогах ринку праці. Фактично навчання засуджених відбувається, та воно не відповідає вимогам сучасності, а тому потребує вдосконалення.
Одним із проєктів, спрямованих на розвиток освітніх можливостей для увʼязнених, є «Оцінка потреб та реалізація інноваційних освітніх програм для засуджених 2.0». Його реалізує благодійна організація FREE ZONE за підтримки Представництва DVV International в Україні. Проєкт передбачає низку заходів та навчальних програм, що мають на меті поліпшити доступ до освітніх послуг засуджених та звільнених з установ виконання покарань. Крім того, діяльність організації FREE ZONE спрямована на підвищення кадрового потенціалу працівників УВП та пробації, зниження рівня стигми та дискримінації, а також впровадження інноваційних методів роботи із засудженими.
У березні 2023 року у межах проєкту стартував професійний курс для засуджених за спеціальністю «Кухар». Навчання відбувалося офлайн на базі Городищенської установи виконання покарань №96, що на Рівненщині.
Курс складався із двох 6-тижневих циклів, кожен з яких включав 84 теоретичних та 14 практичних занять. Протягом двох наборів (у березні та червні) його пройшли 20 осіб. За результатами навчання, засуджені працівники харчоблоку здобули професію кухаря третього розряду та отримали дипломи від Рівненського центру професійно-технічної освіти, що підтверджують кваліфікацію. До слова, випускники курсу стали першими в Україні, хто мав змогу отримати кваліфікацію кухаря на базі Центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.
Для засуджених можливість навчатися була цікавою з різних причин. Когось це відволікає від проблем і приносить задоволення. Хтось вирішив навчатися, тому що зрозумів, що навички знадобляться у майбутньому житті. Хтось хоче знайти роботу кухарем, а хтось – вийти на новий рівень у поточній роботі кухаря.
Так, наприклад, учасник курсу Сергій уже мав досвід роботи на кухні попри відсутність відповідної спеціалізації: «До увʼязнення я працював на кухні, але не мав диплому. В установі виконання покарань працюю вже 6 років саме кухарем. Коли оголосили про навчання в колонії, то, звісно ж, погодився, бо для мене це корисно».
Під час навчання Сергій здобув кваліфікацію кухаря 3-го розряду. Коментує це так: «Тепер вмію більше, знаю більше, своїм колегам по кухні щось підказую. Хотів би мати і ще 4-й і 5-й розряди. Через два роки звільняюсь. Хочу влаштуватися на роботу кухарем, заробляти гроші, піклуватись про родину. Загалом працевлаштування після звільнення – це чи не головне, щоб влитися у суспільство. Я не хочу повертатися в установи виконання покарань. І сподіваюсь, що набуті навички мені допоможуть ресоціалізуватись і віднайти себе».
Крім того, що отримання фаху поліпшує можливості працевлаштуватися після звільнення, воно може давати засудженим необхідну психологічну підтримку. Це особливо актуально для найбільш вразливих з-поміж засуджених. Так, у другому циклі курсу зміг узяти участь нечуючий засуджений. Це стало можливим через залучення до навчального процесу сурдоперекладача.
«Нечуюча людина в установі виконання покарань відчуває себе абсолютно самотньо. Їй немає з ким спілкуватися протягом тривалого часу. Коли ж її залучають до навчання, вона починає почуватися такою ж, як всі, не «нижчою» за інших», – зазначає сурдоперекладачка Неля Новачук. На її думку, залучення нечуючих засуджених до освітніх заходів має й психологічний вплив. Навчання відволікає від зайвих думок: у людини виникає зацікавленість, зʼявляється надія.
«Засуджений навіть в умовах відбуття покарання зрозумів, що він комусь потрібен. Ми постаралися, знайшли для нього перекладача, адміністрація установи сприяла цьому. Нам вдалося врахували його потреби. Якщо раніше він вважав, що у нього взагалі немає ніяких шансів, тепер він має надію», – поділився регіональний координатор FREE ZONE у Рівненській області Микола Кукарін.
Тож можливість навчатися та здобувати спеціальність для людей, що відбувають покарання, створює підґрунтя для їхнього кращого майбутнього на волі. А отже – кращої інтеграції колишніх засуджених у суспільство. Відтак організація FREE ZONE має на меті поширити таку практику і в інших установах виконання покарань. Утім, для системної роботи в цьому питанні важлива більша залученість держави, зокрема, у створенні відповідних навчальних програм, підготовці викладачів та поліпшенні матеріально-технічної бази установ виконання покарань.
Top
Print