DVV International Ukraine спільно з Все- українською асоціацією Нова Доба провели низку семінарів для вчителів історії присвячених проблемі Радянського минулого та його репрезентації у сучасній українській шкільній історичній освіті.
За підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини в Україні проходить конкурс проектів «Радянське минуле: (Пере)осмислення історії», до участі в якому запрошуються колективні роботи від молоді 14-18 років.
І хоча цей конкурс спрямований у першу чергу на молодих людей, переважно школярів, для організаторів було важливо встановити контакт також з вчителями історії. Саме вчителі мають організувати роботу команд, що готуватимуть конкурсні роботи.
Серед більш ніж двох сотень заявок було відібрано близько 70 учасників з різних регіонів України. Для них було проведено чотири дводенні семінари
«Для нас як організаторів було важливо, аби семінари складалися з двох частин, - говорить Андрій Ферт, координатор проекту, - З одного боку дати нашим учасникам можливість на практиці провести невелике дослідження і презентувати його результати, а з другого – показати, в чому проблема з радянським у сучасній школі та державній політиці пам’яті».
Перший день кожного семінару був присвячений методиці та практиці. Петро Кендзьор, відомий український педагог, разом із колегою Елою Ситник, вчителем-методистом Київської спеціалізованої школи №250, робив щось на кшталт загальної методичної лекції щодо того, як сформулювати проблему дослідження, як обрати оптимальну форму для презентації результатів тощо.
Після цього учасникам пропонувалось поділитись на кілька невеличких груп для проведення міні-польових досліджень у середмісті Києва. Кожній групі діставався якийсь з об’єктів радянського періоду – колишній пам’ятник Леніну біля Бессарабського ринку, Арка Дружби народів, Урядовий квартал тощо. Завданням було дослідити, яке символічне навантаження несли ці об’єкти, які функції вони виконували і виконують, та як їх сприймають сучасні містяни.
Міні-групи проводили інтерв’ю і працювали з науковим статтями. Презентації досліджень супроводжувалися жвавими дискусіями, зокрема про те, які обмеження має усна історія, що є об’єктом, а що предметом дослідження і тд.
Другий день мав на меті перекинути місток між академічною історією та педагогами – до участі у семінарах були запрошені Георгій Касьянов, автор численних книг та публікацій про політику пам’яті, Ольга Коляструк, експертка з усної історії, та Наталя Шліхта, авторка підручника для студентів «Історія радянського суспільства».
Доктор Касьянов поговорив із вчителями про репрезентацію радянського періоду у шкільних підручниках, декомунізацію та конфлікти, пов’язані із нею. У своїй презентації він говорив зокрема про історичну тягліть – явище, що зазвичай не знаходить відображення і шкільних підручниках. Наталя Шліхта та Оля Коляструк подискутували про те, як формувалася «нова радянська людина», де шукати джерела про це, та як з цими джерелами працювати.
Завершуючи семінар, Петро Кендзьор відзначив, що головним завданням проекту «Радянське минуле» є (пере)осмислення радянського досвіду – відмова від простих відповідей та прийняття множинності відповідей, інтерпретацій та оцінок. Радянський досвід з усім свої травматизмом та неоднозначністю має стати джерелом єдності, а не конфліктів.
Top
Print